Рішення апеляційного суду в адміністративній справі про винуватість у скоєні ДТП ще не свідчить про зобов’язання цієї особи відшкодувати збитки іншій стороні. Важлива роль при цьому належить судовій автотехнічній експертизі, яка може бути проведена навіть після розгляду справи про дтп та вирішення питання про винність чи невинність особи у цьому дтп.
Наступна фабула яскраво свідчить про те, що необхідно боротись за свої права до кінця, і рішення місцевого суду та Апеляційної інстанції не на Вашу користь цьому не завада. У вирішенні питання про справедливий судовий розгляд, потрібно застосовувати концепцію «плодів отруєного дерева», тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. Якщо джерело доказу («дерево») є неналежним, то всі наступні докази («плоди») отримані за допомогою нього такі ж.
Фабула : У лютому 2016 року Костянтин звернувся до суду з позовом до Олексія (водій автомобіля) та громадянина М (володілець), у якому просив солідарно стягнути з Олексія та громадянина М. на свою користь 188 411,31 грн. матеріального збитку за пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль, витрати на експертне дослідження у розмірі 1992,60 грн. та 1 884,12 грн. сплаченого судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач Олексій – водій автомобіля (наш клієнт) є винним у скоєні ДТП, а тому він повинен відшкодувати заподіяну шкоду, бо внаслідок ДТП його автомобіль отримав механічні пошкодження та завдана шкода. Автомобіль, яким керував Олексій належить на праві власності відповідачу громадянину М.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 24.11.2015 року встановлено, що відповідач Олексій порушив п. 10.2 ПДР України та є винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 11 липня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Олексія на користь Костянтина матеріальні збитки в розмірі 188411, 37 грн., витрати за проведення експертних досліджень в розмірі 1992, 60 грн., судовий збір в розмірі 1884, 12 грн.
Рішення суду набуло законної сили, державні виконавці почали примусове виконання рішення, в тому числі наклали арешт на майно водія Олексія (клієнт).
Тільки коли вже почалося примусове виконання рішення суду, він дізнався про це рішення та стягнення з нього таких значних коштів, та почав намагатися оскаржити це рішення суду та довести свою позицію.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Олексій звернувся з апеляційною скаргою на вищевказане рішення суду, бо він вважав себе не винним у скоєні ДТП, а вважав винним Костянтина, який перевищив допустиму швидкість та виконував обгін у забороненому місці, що і призвело до ДТП. Справа ускладнювалася тим, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно Костянтина не складався, та відповідно суд при розгляді адміністративної справи не вирішував питання про його винність чи невинність.
В обґрунтування апеляційної скарги громадянин Олексій зазначив, що при прийнятті заочного рішення суд взяв за основу постанову Апеляційного суду Харківської області у справі про адміністративне правопорушення, яка дійсно, має приюдиційне значення при розгляді цивільно-правових наслідків ДТП в силу вимог ч. 4 ст 61 ЦПК України, тобто при розгляді цієї справи ці обставини вважаються встановленими та позивач звільняється від доказування цих обставин.
Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Важливо, що в матеріалах справи було відео ДТП, яке експертами-автотехніками не досліджувалося та судом не було надано цьому відео належної оцінки, хоча матеріали відео зйомки дуже часто є вирішальним доказом в справах по ДТП.
Адвокатами було підготовлено клопотання про призначення комісійної судової автотехнічної експертизи з урахуванням показань кожного з водіїв та з урахуванням наявного відео. Апеляційний суд задовольнив клопотання та своєю ухвалою призначив експертизу.
У висновку судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи експерти зазначили, що в даній дорожній-транспортній ситуації водій Костянтин (позивач) повинен був діяти відповідно до вимого п. п. 10.1, 11.4, 12.3 та 12.4 ПДР України, та його дії не відповідали вимогам п. п. 12.3 та 12.4 ПДР України, та знаходились з технічної точки зору в причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Тобто, вказаний висновок експертизи свідчить про наявність вини водія Костянтина (позивача), який хотів стягнути на свою користь необґрунтовано захмарну грошову компенсацію.
Апеляційний суд зазначив, що лише встановивши ступінь вини кожного, суд може вирішити питання щодо відшкодування шкоди. Також при вирішенні цього питання враховуються висновки експертиз, оскільки необхідно довести причинний зв’язок між ДТП і визначеним у висновку автотоварознавчої експертизи пошкодженнями автомобіля, а відповідно і сумою збитків.
Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норму матеріального права, рішення суду в частині стягнення з громадянина Олексія на користь Костянтина матеріальних збитків в розмірі 188411 грн. 37 коп. та витрат за проведення експертних досліджень в розмірі 1992 грн. 60 коп. що не відповідає вимогам ЦПК України, та задовольнив апеляційну скаргу громадянина Олексія, скасувавши рішення суду першої інстанції і відмовивши у задоволенні позовних вимог Позивача.
Постанова Апеляційного суду Харківської області від 18.04.2018 року тут.
Висновок: Громадянин Олексій повинен був відшкодувати іншій стороні матеріальних збитків більше ніж на 190 000 тис грн, але адвокати, завдяки своїй клопітливій роботі, допомогли Олексію та уберегли його від необґрунтованих значних витрат.
