Як визначити митну вартість автомобіля та сплачувати митні платежі при розмитненні автомобіля саме від його вартості, яка була у дійсності сплачена? Та у випадку самостійного визначення цієї вартості Митницею ДФС та завищення цієї суму в декілька разів — як оскаржити такі дії Митниці ДФС про коригування митної вартості товарів?
Сьогодні все більше осіб надають перевагу придбанню автомобілів, які вже були у користуванні в країнах Європи – Литва, Польща, Угорщина, Німеччина та інші. Вартість таких авто дуже приваблива, що власне кажучи і породжує попит на такі транспортні засоби.
Автомобілі, які придбані у країнах Європи та ввозяться в Україну в розумінні Митного кодексу України підпадають під категорію товарів та підлягають розмитненню.
Подаючи митну декларацію до органу доходів та зборів (далі – Митниця ДФС), особа, що подає декларацію (далі — декларант) має самостійно визначає митну вартість автомобіля, що розмитнюється. Як правило, декларант зазначає дійсну вартість автомобіля, за яку його було придбано в іноземній країні.
Разом з тим, трапляються випадки, коли Митниця ДФС не згодна з митною вартістю товару, яка зазначена водієм в митній декларації, в зв’язку з чим за результатами перевірки митної декларації та доданих документів, державним інспекторами Митниці ДФС може бути складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, тобто збільшити цю вартість автомобіля в два чи більше рази від дійсної вартості цього автомобіля.
На жаль не завжди такі дії та прийняті рішення Митниці ДФС відповідають чинному законодавству.
Для більшого розуміння пояснимо на прикладі:
Громадянин К. перебуваючи у Федеративній Республіці Німеччина, придбав у власність легковий автомобіль за ціною 3200,00 (три тисячі двісті) євро, який був у користуванні.
Факт придбання автомобіля підтверджується: рахунком-фактурою (інвойс) – де вказана вартість автомобіля 3200 євро, та митною декларацією країни походження товару.
Громадянин К. подав Митниці ДФС митну декларацію для митного оформлення транспортного засобу, вказавши ціну товару 3200,00 євро, а також надав рахунок-фактуру (інвойс), квитанцію по оплаті встановленої в рахунку-фактурі вартості автомобіля та митну декларацію країни походження товару.
За результатами перевірки митної декларації та доданих документів, державним інспектором Митниці ДФС, складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів, в якому вказано скориговану вартість в розмірі 8814,00 євро.
В рішенні про коригування митної вартості товарів Митницею ДФС причину відмови вказано — виявлення розбіжностей в описі товару. В результаті чого з урахуванням транспортних витрат митна вартість складає 8814,00 євро і визначена за резервним методом, без проведення консультацій з декларантом.
Тобто, Митниця ДФС стверджує, що Громадянином К. подано до митного органу декларацію на розмитнення автомобіля, який фактично є іншим в розумінні комплектації, та, в свою чергу, дорожчим більше, ніж в два рази.
Такі дії Митниці ДФС неповністю відповідають вимогам законодавства України. Приклади судових рішень:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78417308,
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77133139
У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 2, 3, 4 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний — за ціною договору (контракту) щодо товарів, які
імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за
ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних
(аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання
вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод — за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця ДФС зобов’язана вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В наведеному прикладі декларантом було надано до митного органу митну декларацію для митного оформлення транспортного засобу із зазначенням ціни товару 3200,00 євро та на підтвердження ціни також було надано рахунок-фактуру (інвойс), квитанцію по оплаті встановленої в рахунку-фактурі вартості автомобіля та митну декларацією країни походження товару.
У випадку Громадянина К. Митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів з підстав того, що митним
органом було знайдено розбіжності в описі товару, при цьому Митницею ДФС не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими.
Крім того, Митницею ДФС обрано та застосовано резервний метод визначення митної вартості без застосування процедури консультації з декларантом та не наведено достатніх та обґрунтованих підстав неможливості здійснення митного оформлення автомобіля за іншими, попередніми методами визначення митної вартості.
ВАЖЛИВО! З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей між заявленою моделлю автомобіля та іншою моделлю автомобіля тієї ж марки, але іншої комплектації, що слугувало підставою для коригування митної вартості автомобіля. Зазначене твердження підтверджується наведеними вище рішеннями судів.
Резюмуючи вищевикладене, можна дійти висновку про те, що рішення прийняті Митницею ДФС не завжди відповідають чинному законодавству, а тому у разі незгоди з такими рішеннями необхідно звернутися за консультацією до адвокатів та звертатися з позовом до суду про визнання таких дій Митниці ДФС неправомірними.
Як показує практика, вчасна реакція на неправомірні рішення та продумана позиція та тактика захисту, досить часто дають можливість декларантам виграти справи в суді.
Звернутися до адвоката за юридичною консультацією з приводу розмитнення автомобіля можна тут.
