По-перше, що стосується відповідальності за СКОЄННЯ ДТП з постраждалими – тобто якщо один із учасників отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, — до частини  статті 286 КК України вносяться зміни щодо посилення відповідальності:

Ч. 1 ст. 286 КК України сьогодні:

Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, —

карається штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

 

Ч. 1 ст. 286 КК України з 01.01.2020 р.:

Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, —

карається штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

           

      Тобто збільшується штраф з 1 січня 2020 року – новий штраф вже складає від 51 тис. грн. до 85 тис. грн., та виключається альтернатива щодо позбавлення керувати транспортними засобами, відтепер покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років призначатиметься в будь-якому випадку.

            Інші положення ст. 286 КК України залишаються без змін – щодо скоєння ДТП, внаслідок чого учасник отримав тяжкі тілесні ушкодження, або з летальним результатом (настання смерті).  

 

            По-друге. Закон вносить норму «про керування транспортом у стані сп’яніння» в Кримінальний кодекс України, зробивши її кримінальним проступком, та збільшується покарання: штраф — від 17 000 грн. до 34 000 грн. з позбавлення прав на строк від 1 року до 3 років.

            Так, КК України доповнений ст. 286-1 наступного змісту:

«Стаття 286-1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

  1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування —

караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

  1. Ті самі дії, вчинені повторно, —

караються штрафом у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років».

Покарання — штраф 17-34 тис. грн. і заборона керувати до трьох років; а при повторному порушенні — до 51 тис. грн. із забороною керувати від 2 до 3 років.

 

По-третє. Щодо строків притягнення особи до відповідальності за керування у стані сп’яніння.

      Зараз за керування у стані сп’яніння (чи за відмову від огляду) строк притягнення водія до адміністративної відповідальності складає 3 місяці, бо це є адміністративним правопорушенням за КУпАП, та після сплину цього строку особа не може бути піддана адміністративній відповідальності, та, як наслідок, на неї не може бути накладено штраф та вона не може бути позбавлена права керування автомобілем.  

      Після вказаних змін з 01.01.2020 року, це порушення вже є кримінальним проступком.

      Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

      Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки (а не три місяці як було передбачено КУпАП) — у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

 

По-четверте. Правопорушення — керування у стані сп’яніння — буде розслідуватися як кримінальний проступок, а не як адміністративне правопорушення. 

      Керування автомобілем в стані сп’яніння (відмова від огляду) – цей склад правопорушення передбачає внесення слідчим відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань – ЄРДР (раніше це було порушення кримінальної справи), провадження досудового розслідування: надання пояснень, призначення та проведення експертних досліджень, вручення повідомлення про підозру, інші слідчі дії. В суді обвинувачення за цим правопорушенням буде підтримувати прокурор. В разі визнання особи винною та постановлення обвинувального вироку – особа буде мати судимість.

      Так, проводити досудове розслідування кримінальних проступків будуть дізнавачі (службові особи підрозділу дізнання органу Нацполіції).

      Також, розширено перелік слідчих дій до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:

1) відібрано пояснення;

2) проведено медичне освідування;

3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;

4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей (ч. 3 ст. 214 КПК України).

      Частино 3 ст. 219 КПК України буде передбачено, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:

1) протягом сімдесяти двох годин — у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу;

2) протягом двадцяти діб — у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім;

3) протягом одного місяця — у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу.

      Процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім визначених статтею 84 КПК України, також є пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

       Згідно з законом, прокурор зобов’язаний не пізніше трьох днів після отримання повідомлення про підозру особі разом із матеріалами дізнання (а якщо затримали нетверезого підозрюваного — протягом 24 годин) або закрити кримінальне провадження, або повернути матеріали дізнавачу і подовжити строк дізнання, або звернутися до суду з обвинувальним актом, а при ознаках скоєння злочину направити провадження для проведення досудового слідства.

      Суд, отримавши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, має протягом 5 днів або у разі затримання підозрюваного у визначенні строки затримання призначити судовий розгляд. Якщо обвинувачений не оспорює встановлені обставини порушення і згоден з розглядом обвинувального акта, суд розглядає обвинувальний акт без розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

 

Тож як бачите на сьогоднішній день більше запитань, а ніж відповідей. Звісно в даній статті не розкриті відповіді на всі питання, однак це лише перша частина.

Слідкуйте за публікаціями на нашому сайті, ми будемо додатково інформувати Вас яка ж має бути процедура, на що ще чекати водіям та про нові зміни в законодавстві.