Цитата: Автоадвокат от 03.02.2019, 15:59

  Без сумніву, навіть не будучи юристом, відомо, що право на приватність (захист персональних даних є його частиною) гарантоване статтею 32 Конституції України, це право - конституційне право людини, яке є невід’ємне.ВІДЕО З НАГРУДНОЇ ВІДЕОКАМЕРИ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО – коли воно є НЕДОПУСТИМИМ ДОКАЗОМ при розгляді справ, в тому числі за ст. 130 КУПАП?

публікація ВІДЕО З НАГРУДНОЇ ВІДЕОКАМЕРИ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО – коли воно є НЕДОПУСТИМИМ ДОКАЗОМ при розгляді справ, в тому числі за ст. 130 КУПАП?

Конституція України - стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

{Офіційне тлумачення положення
частини першої статті 32 див. в Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012
від 20.01.2012}

ч. 1 Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

{Офіційне тлумачення положення
частини другої статті 32 див. в  Рішенні Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012}

ч. 2 Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

ч. 3 Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

У розумінні Європейської конвенції про права людини (1950 року) воно є ширшим. Це пояснюється принципом «живого дерева» і про це Європейський Суд прямо сказав у рішенні Costello Roberts v. U.K: «поняття приватного життя є широким і не може бути визначене вичерпно».

Тобто, відеозаписи, отримані з відео і опубліковані без згоди на це особи, або фото чи зйомка, яка проводиться без згоди на це особи, котра була об’єктом фото/кіно/відеозапису, є порушенням норм Закону України «Про захист персональних даних».

Виникає питання, на яких правових підставах працівники патрульної поліції ведуть зйомку особи, навіть не беручи до уваги її персональну згоду?

Що ж таке нагрудна камера поліцейського
та яким НПА вона передбачена?

Нагрудна камера (відеореєстратор) розміщується на однострої (раніше – формений одяг) працівника поліції, однак, ані стаття 20 ЗУ «Про Національну поліцію», ані Постанова КМУ № 823 від 30.09.2015 «Про однострій поліцейських» існування такого приладу не згадують. Враховуючи правові норми щодо їхнього застосування, передбачені статтями 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», на однострої може розміщуватись відеореєстратор- технічний прилад або технічний засіб, що має функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засоби фото- і кінозйомки, відеозапису.

Існує два нормативно-правових акти, що
на відомчому рівні регулюють це питання:

– наказ Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100, яким затверджено «Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них» (в додатку до статті);

– наказ Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 № 14/1 «Про порядок зберігання, використання відеозапису з відеореєстраторів патрульних» (в додатку до статті).

           Отже, Інструкцією, затвердженою
Наказом № 100, передбачено:

а)
необхідність відеофіксації: «використання нагрудних відеокамер
(відеореєстраторів) як превентивного (виховного) поліцейського заходу є
важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати
чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної
поліції» (п. 1.3 Розділу І Інструкції).

б) випадки застосування такого превентивного заходу: «нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно:

–
при оформленні дорожньо-транспортної пригоди;

–
при перевірці документів;

–
при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної
зброї;

–
при наданні допомоги особам;

                ВАЖЛИВО! Патрульному заборонено
самостійно показувати інформацію третім особам, змінювати, редагувати,
видаляти, копіювати тощо (п. 3.7 Розділу ІІІ Інструкції). Після здачі
технічного приладу уповноважена особа структурного підрозділу інформаційних
технологій та зв’язку управління патрульної поліції зберігає відеозапис на
сервері – «протягом 6 годин з моменту прийому від працівника здійснюється
процедура довготривалого збереження – до 30 діб на сервері за наявності
технічної можливості» (п. 4.1, 4.2 Розділу IV Інструкції). Але при цьому строк
може бути продовжено.

При
цьому зазначається, що «після активації нагрудної відеокамери
(відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане БЕЗПЕРЕРВНО» (п. 3.5
Розділу ІІІ Інструкції).

На практиці ж
працівники патрульної поліції рідко ведуть запис безперервно, що в окремих
випадках може свідчити про недопустимість цього доказу в рамках
адміністративного провадження.

ВАЖЛИВО! У випадках, якщо ваші права на персональні дані порушено звертайтеся за правовою допомогою до адвоката. Або  у випадку, якщо сталося ДТП, або при перевірці поліцейським документів, або якщо інспектор підозрює вас у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп’яніння,  та поліцейський намагається скласти адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП (керування у нетверезому стані) чи за ст. 124 КУпАП (скоєння ДТП) вимагайте ведення інспектором поліції безперервної фіксації всього, що відбувається, а не тільки того, що він вважає за потрібне. У подальшому це відео можна буде використати в суді як доказ та доводити свою позицію.

Отримати детальну консультацію АвтоАдовката у Харкові чи Києві можна тут.